Сьогодні День народження у видатної людини, екс-капітана-змінного механіка бк «Норд», портовика з загальним морським стажем роботи 53 роки, з них 26 в порту «Южний» – у Геннадія Володимировича Плюти.

Якою людиною необхідно бути, якими душевними якостями володіти, щоб стати зразком для наслідування, які перешкоди подолати, щоб завоювати довіру та повагу тих, за кого несеш відповідальність?

Насправді все дуже просто – необхідно бути професіоналом своєї справи та просто хорошою людиною!

Геннадій Володимирович Плюта народився 25 квітня 1945 року в далекому Семипалатинську у Казахстані в сім’ї військовослужбовця.

Батько Геннадія, Володимир Аврамович, кадровий військовий, півтора року відслужив на передовій під час війни, був тяжко поранений, довго лікувався у шпиталі в Семипалатинську, де він і залишився після поранення.

Мати, Наталія Євдокимівна, під час війни шила на армію обмундирування, працювала по 12-16 годин на добу. У Семипалатинськ попала в евакуацію де і познайомилася з батьком Геннадія.

Після демобілізації, в 1949 році, сім’я вирішила переїхати на Україну. Володимир Аврамович родом з Вінниці, але обрав Дніпропетровську область місто Верхівцеве. І не помилився: недалеко, за 18 км простягнувся могутній Дніпро, а поруч – звичайний ставок, на якому місцева пацанва пропадала все літо. Надзвичайна природна красота навіювала якусь юнацьку романтику та тягнула в незвідане.

Вчився Геннадій у Верхівецькій середній школі, був хлопцем міцним та спортивним, мав розряд з плавання. Але все дитинство, як і всі хлопці того часу, мріяв стати моряком. Тому, після закінчення 8-го класу, Геннадій вирушив до Одеси в морехідне училище технічного флоту, щоб підкорювати моря та океани нашої безкрайньої Вітчизни. У грудні 1964 року Геннадій закінчив училище, а в січні 1965 – його одразу призвали на строкову службу в морську авіацію в Североморськ де він прослужив 3 роки, а в листопаді 1967 – демобілізувався.

Після армії працював матросом на судах Чорноморського пароплавства: перший рік на теплоході «Грузія», після відкриття візи перевівся спочатку на теплохід «Межгорье», потім вже на посаді 4-го помічника капітана, – на теплоходи «Славянск» та «Колхида». Також півроку, тобто одну навігацію, був матросом на ліхтері «Алдан» (несамохідна морська баржа) в далекому порту Тіксі в Карському морі.

У 1970 році Геннадій Плюта приймає рішення звільнитися з ЧМП та піти на роботу у портофлот Одеського порту. Але виявилося, що не так-то просто і тоді було влаштуватися на хорошу роботу. Лише через півроку йому це вдалося. «Пощастило – допоміг випадок. Познайомився з начальником портофлоту Одеського порту Зоєю Степанівною Ульяновою, яка взяла на роботу у портофлот» – розповідає Геннадій Володимирович.

Треба відмітити, що Зоя Степанівна була свого роду легендою морського флоту того часу, Ветераном морського транспорту, Почесним працівником морського флоту СРСР, кавалером ордена «Знак пошани» та інших нагород, єдиною жінкою на морському флоті.

І знов все з початку, служба на новому місці, на новій посаді- матрос І класу на бк «Рекорд». Потім його переводять шкіпером на 711-у портову баржу. Після закінчення у 1976 році судномеханічного відділення ОМУ ММФ Геннадій Плюта працює диспетчером портофлоту, потім у 1978 році – старшим механіком – змінним помічником капітана на пасажирському катері «Марсель». Але не довго судилося йому борознити море на славному «Марселі», – через рік катер передали у Феодосію, що дуже засмутило Геннадія Володимировича. Шукати нову роботу в Одеському порту він не став, тому влаштувався у новий порт, який тоді тільки набирав обертів.

З 1979 року у Геннадія Володимировича Плюти починається нова біографія, яка йшла пліч-о-пліч з біографією морського порту «Южний».

За 26 років служби у портофлоті нашого порту Геннадій Плюта був змінним помічником – змінним механіком на старому буксирі «Норд», на «Зюйді», лоцманському боті «Морський-2», «Тігрісі» , «Зеніті». А на «Арктур» у 1989 році прийшов вже капітаном –змінним механіком. У 1992 році Геннадій Володимирович прийняв новий бк «Норд».

Зі спогадів Геннадія Плюти, приймати судно поїхали вшістьох: він, старший механік-змінний помічник капітана В.І. Щеглов, змінний помічник – змінний механік С.Ф. Ведьгун, електромеханік С.А. Тенетко, боцман Н.С. Михайлик та повар Л.А. Пилипенко.

Команда на «Норді» була дружна та злагоджена. Дуже добре відгукуються про свого колишнього капітана члени його екіпажу. Він і спокійний, і розважливий, коректний, вимогливий, навіть суворий. Але говорять, що був дуже справедливим. З ним було легко працювати. Для всіх був взірцем підтягнутості та зібраності. З повагою відносився до людей, ніхто ніколи не чув, щоб він на когось підвищував голос.

Треба сказати, що Геннадій Володимирович був один з небагатьох, вільно володіючий англійською мовою, що дуже допомагало йому в роботі. Ним пишався екіпаж та у всьому на нього рівнявся.

Поважали Плюту не тільки на своєму екіпажові, але й на портофлоті, у порту. Неодноразово заохочувався керівництвом порту грамотами, подяками та грошовими преміями.

За довголітню сумлінну працю, високий професіоналізм та видатні трудові досягнення Геннадій Володимирович нагороджений:
–   Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (1998р)
–   Почесною грамотою Одеської обласної державної адміністрації (2000р)
Він Ветеран праці(1994р) та Почесний пенсіонер(2005р) порту «Южний».

Шановний Геннадій Володимирович!Вітаємо Вас з Днем народження! Бажаємо ніколи не піддаватися рокам, завжди бути веселим, життєрадісним, здоровим, радіти кожному дню, радіти посмішкам дітей, онуків і правнуків, передаючи їм свій життєвий досвід!Нехай морські хвилі щастя, міцного здоров’я та довгих років життя завжди омивають берега Вашої душі! Душі моряка!