Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу Kurchenko-T.Y-.2.jpg

Тетяна Іванівна Курченко – заступник начальника порту з охорони праці (2005-2017рр), Почесний працівник морського та річкового транспорту, Ветеран праці порту Южний (2006 р).

Народилася Тетяна Іванівна 22 грудня 1956 року в родині військовослужбовця, льотчика, в місті Городок Львівської області.  У 1960 році батько Тетяни звільнився зі Збройних сил, тому необхідно було облаштовуватися «на гражданке».  Ось сім’я і переїхала в Одеську область, в село Фонтанка, де і пройшло дитинство маленької Тетяни.

У 1963 році пішла вчиться до школи  №23 міста Одеси.  Шкільне життя було дуже цікавим. Клас підібрався дружний, з однокласниками Тетяна Іванівна зустрічається до цього дня.

Спогади про дитинство дуже яскраві та теплі: «Згадую, як мама збирала мене, заплітала коси, зав’язувала банти, а тато ніс на руках в перший клас. До речі, коли я ще вчилася в школі, мій тато, нині покійний, якось сказав мені: «Доню, тобі б працювати в техніці безпеки». Ця розмова, напевно, була випадковою, але тато, очевидно, бачив в мені якісь риси характеру, які дозволяли йому так сказати. Хоча на той момент я представляла своє майбутнє трохи іншим.

Взагалі мені дуже пощастило з батьками. Моя мама відрізнялася незвичайною добротою. У родині мене завжди розуміли і підтримували.  Може бути ці відносини і сформували мою особистість і характер.  Відносини моїх батьків між собою були для мене взірцем моєї майбутньої сім’ї – теплі, гармонійні, що будуються на любові, повазі та взаєморозумінні.»

Після закінчення Одеського технологічного інституту Тетяна Іванівна працювала в Одесі. Вже в 1986 році молода сім’я Курченко отримала квартиру в Южному. Але транспортне сполучення з Одесою було тоді проблемним і Тетяні Іванівні дуже хотілося знайти роботу ближче до міста.  Тоді будувався і розвивався молодий порт і Тетяну Іванівну взяли на роботу в січні 1986 року спочатку у відділ технології.  А з 1 квітня 1987 року вона перевелася до відділу охорони праці на посаду інженера. Тетяна Іванівна займалася розробкою і впровадженням стандартів системи управління охорони праці.  Звичайно ж допоміг досвід роботи у відділі технології.

Зі спогадів Тетяни Іванівни: «У відділі технології я познайомилася з усіма технологічними процесами, які проходили в порту, з перевантажувальними роботами, яких, звичайно, було значно менше в той час, ніж зараз. Я дуже вдячна Хоменко Володимиру Трохимовичу і Журавльову Леоніду Івановичу, які працювали тоді разом зі мною, за той досвід, який я придбала, працюючи у відділі технології, так би мовити, першу портову школу я придбала саме там. Мені, як молодому співробітнику, хотілося нових знань, вдосконалення і керівництво порту заохочувало таку ініціативу, тому в 1988 році, вже працюючи у відділі охорони праці, я закінчила курси підвищення кваліфікації з підготовки фахівців з охорони праці.  У процесі подальшої роботи у відділі охорони праці я зрозуміла, що мені не вистачає специфічних знань з морської справи.  У 1992 році я закінчила морехідне училище, де здобула освіту експлуатаційника.  Потім пройшла всі щаблі: інженера, провідного інженера, начальника відділу.»

У 2005 році Тетяну Іванівну Курченко призначили на посаду заступника начальника порту з охорони праці.  У своїх спогадах Тетяна Іванівна з вдячністю говорила про Валентина Герасимович Болдирєва, який був тоді для неї і для всього колективу у відділі охорони праці, не просто начальником, а учителем і наставником.

Тетяні Іванівні вдалося тоді створити  свій дружній та міцний колектив, і в охороні праці, і в охороні навколишнього середовища.  За 12 років спільної роботи в колективі склалися дуже теплі стосунки. Співробітники завжди ділилися один з одним своїми успіхами і проблемами, допомагаючи один одному, завжди вітали один одного з днем ​​народження та іншими святами, що свідчить про те, що в колективі склалася сприятлива психологічна атмосфера.

Серед людей існує багато суперечок про призначення чоловіка та жінки. Одні схильні до того, що керівниками повинні бути суто чоловіки, інші впевнені, що жінці керівництво дається набагато простіше.  А ось які переконливі аргументи на користь жінки-керівника від Тетяни Іванівни:

  • В управлінні жінка-керівник рідше вдається до авторитарних методів;
  • Замість прямого примусу використовує методи переконання;
  • Прагне мотивувати, а не змушувати персонал виконувати поставлені завдання;
  • Твердіше відстоює інтереси колективу, як «берегиня вогнища»;
  • Жінка рідше йде на конфлікт, шукає компромісні варіанти;
  • Жінці простіше вибудовувати і налагоджувати рутинні робочі процеси;
  • Вони приділяють більше уваги дрібницям;
  • Навіть після кількох років роботи на одному місці не втомлюються вдосконалювати улюблену справу.

Як важливо, коли людина йде за своїм призначенням, коли вона на своєму місці.  Тільки тоді можуть народитися такі слова, які говорила тоді Тетяна Іванівна: «Я бачу мету, бачу сенс своєї роботи і її результати.  Може бути, не всі це до кінця розуміють, але я переконана в тому, що наша служба дуже важлива і приносить велику користь порту на всіх етапах його роботи, як в минулому, так в сьогоденні і в майбутньому нашого підприємства.  Зараз дуже високі вимоги, як по екології, так і по охороні праці.  Крім того, ми стоїмо на захисті життя і здоров’я людей в процесі праці.»

В одному з номерів газети «Портовик» було опубліковано інтерв’ю з Тетяною Іванівною, в якому було поставлено питання в чому секрет успішної жінки, вона відповіла: «Вважаю, що необхідно дотримуватися рівноваги в любові до сім’ї і роботи, не розриватися на частини, а знайти золоту середину.  Успіх приходить, коли є гармонія внутрішнього світу і зовнішнього середовища, коли люди вірять тобі, а ти чесна перед собою.»

Тетяна Іванівна – Почесний працівник  морського та річкового транспорту України, Ветеран праці порту Южний (2006 р).

За багаторічну, сумлінну працю, особистий внесок у розвиток ДП МТП «Южний» та сприяння у досягненні високих показників роботи підприємства,  Тетяна Іванівна отримала  нагрудний знак «За заслуги МТП «Южний», Почесні грамоти від керівництва порту, Міністерства інфраструктури України та Департаменту морського та річкового транспорту України.

З 2017 року Тетяна Іванівна знаходиться на заслуженому відпочинку.

 Шановна Тетяно Іванівно!

Прийміть наші найщиріші вітання з Днем народження! Від усього серця бажаємо Вам міцного здоров’я та життєвої наснаги, успіхів та особистих творчих досягнень, сімейного щастя, злагоди та добробуту у Вашій оселі! Нехай здійсняться усі заповітні мрії, а будь-які повороти долі завжди відкривають  лише нові обрії майбутніх перспектив! Щастя Вам, радості, добра і благополуччя!