Першому лоцману порту Южний Рябкову Віктору Петровичу 29 квітня виповнилося б 89 років! Чи знав той маленький хлопчик з Білорусії, що на його долю випаде у 1978 році заводити перші кораблі в молодий порт Южний.

Народився Віктор Петрович 29 квітня 1929 року.

У 1944 році приїхав до Одеси  і поступив в Одеське морехідне училище Міністерства морського флоту СРСР  на факультет судноводіння, яке закінчив у 1948 році, а 14 грудня 1948 року йому було присвоєно кваліфікацію «штурман далекого плавання».

Після закінчення  училища  працював на судах закордонного плавання Чорноморського морського пароплавства  третім  та другим матросом, потім старшим помічником капітана.

У період з 1954р. по 1963р. заочно навчався в Одеському інституті інженерів морського флоту за фахом «Експлуатація водного транспорту», після закінчення, йому було присвоєно кваліфікацію «Інженер водного транспорту».

З  1963 по 1966 роки Віктор Петрович працював капітаном суден закордонного плавання Новоросійського морського пароплавства, з 1966 року капітаном СРЗ-1, начальником ПРРС (пункт регулювання рухом суден) в порту Одеса. Працюючи начальником ПРД (пункт регулювання рухом суден) Одеського порту, Віктор Петрович підвищував свою кваліфікацію при Ленінградському вищому інженерному морському училищі ім. Адмірала С. О. Макарова по автоматизації управління судами.

Будучі лоцманом Одеського порту, Рябков В.П. заводив перші танкери,  які приходили до порту Южний під навантаження рідким хімічним вантажем  виробництва Одеського припортового заводу.

Наводимо спогади Віктора Петровича про події 1978 року в історії порту:

«Будівництво порту Южний знаходилося під пильною увагою лоцманів Одеського порту, де я працював старшим лоцманом-оператором, виконував роботи портового лоцмана і лінійного лоцмана на лінії Одеса – порти БДЛК (Бузько-Дніпровського лінійного каналу). Увага, це проявлялося і з тих причин, бо ми знали, що лоцманські проводки в початковій стадії роботи порту Южний доведеться виконувати нам – одеським лоцманам.

Мені   доводилося неодноразово бувати з капітаном Одеського порту Водоп’яновим В.В. на об’єктах порту та  заводу в різних стадіях будівництва. Навесні 1978 року Водоп’янов на катері «Севастопіль» вивіз в порт Южний всю Одеську лоцманську групу для ознайомлення з акваторією, причалами, вхідним каналом в порт. Підходи до порту нам були знайомі по роботі на лінії Одеса – БДЛК.

У травні 1978 року т. Водоп’янов В. і покійний нині, начальник лоцманської служби Одеського порту Карнарапі В.А., рекомендували мене службі мореплавання ЧМП для забезпечення перших заходів суден в порт Южний, поки в порту не буде створена власна лоцманська служба.

Призначений капітаном порту Южний Незавітін С.Я. і служба мореплавання погодилися з моєю кандидатурою.

Введення першого судна в новий порт є одним з відповідальних етапів освоєння порту, бо знайомство з обстановкою, особливостями акваторії порту, течіями проводиться суто експериментально, з розповідей будівельників, днопоглиблювачів – ніяких описів, посібників в цей час ще не існувало.

У червні місяці Чорноморське пароплавство на прохання ОПЗ запропонувало розглянути можливість введення в порт і вивантаження на рейді порту т / х «Северодвинськ». Ситуація погіршувалася тим, що роботи на вхідному каналі не були закінчені, створи були відсутні, навігаційної обстановки не було, не було і промірів глибин в порту. Однак, розуміючи важливість завдання, вивчивши, наскільки можливо, з розповідей обстановку, ми дали згоду на введення судна. Перша лоцманська проводка пройшла благополучно.

У липні 1978 року, після приймання ОПЗ в експлуатацію, а також причалу №3, прибув під навантаження аміаку газовоз «Булдурі» Латвійського пароплавства. Ретельно вивчивши  навігаційну обстановку 26 липня судно під командуванням Кулагіна В.Ф., під моєю лоцманською проводкою, а також за участю капітана порту Незавітіна С.Я., стажиста-лоцмана порту Южний Пилипенко В.П., було вперше заведено в порт під вантажні операції. Потужний тифон судна сповістив про народження нового порту, нового колективу».

У порту Южний Віктор Петрович Рябков працював з листопада 1978р. на посаді старшого лоцмана – оператора ПРРС, РСУДС.

Як грамотний фахівець свого діла він працював з високим почуттям відповідальності. Віктор Петрович вніс важливий вклад в організацію управління руху суден . Свій великий виробничий досвід передавав молодим фахівцям, направляючи всю їх роботу на забезпечення безпеки мореплавства суден, також був активним наставником молоді.

У липні 1993 року Віктору Петровичу присвоєно звання «Ветеран праці порту Южний».

Нажаль,  Віктор Петрович Рябков пішов з життя 14 серпня 1993року.

Але його внесок у розвиток навігації та безпеки мореплавства порту Южний безцінний – берегові навігаційні знаки були побудовані з його участю, а поради досвідного фахівця –  дуже дорогоцінними для  стажистів – лоцманів та перших інженерів БРЛС.